Інформація щодо митного оформлення товарів повернутих з території Російської Федерації або Республіки Білорусь на митну територію України внаслідок запроваджених заборон та обмежень

Інформація щодо митного оформлення товарів повернутих з території Російської Федерації або Республіки Білорусь на митну територію України внаслідок запроваджених заборон та обмежень

У зв’язку із запровадженням Російською Федерацією заборон та обмежень щодо транзиту товарів з території України через територію Російської Федерації (Указ Президента РФ від 01.01.2016 №1 „Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки та національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з Території України на територію Республіки Казахстан через територію Російської Федерації” зі змінами, внесеними Указом президента Російської Федерації від 01.07.2016 № 319) інформуємо.

Відповідно до частини першої статті 84 Митного кодексу України (далі — Кодекс) товари, які були поміщені у митний режим експорту, з моменту фактичного вивезення за межі митної території України втрачають статус українських товарів.

Товари, які були вивезені в митному режимі експорту та в подальшому повернуті на митну територію України внаслідок запроваджених Російською Федерацією заборон та обмежень, можуть бути поміщені декларантом в митний режим транзиту або реімпорту з дотриманням умов таких режимів та у порядку, визначеному Кодексом.


Після поміщення у митний режим реімпорту товарів згідно з пунктом З частини другої статті 78 Кодексу суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам, у порядку, передбаченому Кодексом. Акцизний податок і податок на додану вартість при поміщенні товарів згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Кодексу у митний режим реімпорту справляються відповідно до Податкового кодексу України.

Довідка — п. 3 ч. 2 ст. 78 Кодексу — товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала. у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору згідно з яким її і товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору (за певних умов).

Декларування товарів у митний режим реімпорту може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів (частина сьома статті 79 Кодексу).

Для доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митниці призначення використовується попередня митна декларація (стаття 259 Кодексу), яка у встановленому порядку подається декларантом до митниці, в зоні діяльності якої товари та/або транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення (митниця призначення).

Товари та транспортні засоби мають бути доставленими в митницю призначення до закінчення строку, визначеного статті 95 Кодексу, а саме 10 діб для автомобільного транспорту (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — 5 діб).

Також допускається зміна митниці призначення на іншу, ніж та, що зазначена в документі контролю за переміщенням товарів.

З метою вирішення питання про зміну митниці призначення (переадресування товару) перевізник (декларант або уповноважена ним особа) повинен звернутись з письмовою заявою до органу доходів і зборів, до якого фактично прибули товари та/або транспортні засоби комерційного призначення (розділ X Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066).

Згідно з частиною четвертою статті 92 Кодексу для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;

2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

3) у випадках, встановлених Кодексом, забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X Кодексу.

Митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів в пункті ввезення (пропуску) на митну територію України у порядку, встановленому Кодексом.

Відповідно до статті 90 Кодексу товари та/або транспортні засоби комерційного призначення, розміщені в митний режим транзиту, переміщуються від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Джерело

Подписывайтесь на "Основы ВЭД" в Telegram или Viber



Оставьте комментарий