Плідні переговори, зустрічні вимоги, компроміси та зобов’язання — і так по колу, допоки Сторони не прийдуть взаємної згоди щодо укладення взаємовигідної угоди.
Умови погоджені, договір підписано, сторони розпочинають процес виконання, Перемога, інформує LIGA ZAKON.
Все відбувається добре, сторони впевнені у виконанні умов договору, однак настають обставини, що унеможливлюють вчасне виконання зобов’язання, мають місце збитки. Станом на сьогодні, такою обставиною є блокування кордону України зі сторони країн Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії.
Зазначене безумовно наносить збитки контрагентам та є причиною порушення строків виконання зобов’язань. Варто розуміти, що найчастіше є дві сторони медалі: одна сторона вимагає, щоб зобов’язання було виконано вчасно (в межах строків), інша — гарантує виконання зобов’язань та просить продовжити строки їх виконання. Отож, у даній статті обговоримо різні ситуації та моделі поведінки у таких випадках.
1. Превентивні заходи
Сторонам хоч не завжди вдається уникнути негативних наслідків, які виникають в ході виконання зобов’язань, але завжди можна попередньо мінімізувати можливість виникнення таких несприятливих обставин та, в результаті — їх наслідків.
— Перш за все, що необхідно зробити — максимально викласти в договорі умови та обставини, які можуть виникнути в ході його виконання, порядок їх вирішення та визначення сукупності прав та обов’язків сторін. Рекомендуємо приділити особливу увагу до таких пунктів та розділів Вашого договору, як строк договору (час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України)) — визначайте його із запасом для виконання; порядок внесення змін та доповнень до договору (чітко визначте порядок та умови, за яких договір може бути змінено чи розірвано); права та обов’язки сторін (встановлюйте за договором такі права та обов’язки, які відповідатимуть вашим інтересам та кінцевому результату, з метою отримання якого і укладався договір); форс-мажорні обставини (визначте договором перелік обставин непереборної сили, порядок їх засвідчення та повідомлення про такі обставини іншу сторону).
— Правильне формування документації — ключ до безпеки. Наприклад, візьмімо до уваги договір поставки. Для здійснення постачання товару на користь контрагента необхідним елементом є товаросупровідні документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, митні декларації тощо). Наявність вказаної документації та правильність її оформлення напряму впливає на уникнення негативних наслідків, які можуть виникнути у зв’язку з непередбачуваними обставинами, такими як блокування кордону.
2. Блокування кордону понесло за собою збитки, що робити?
Насамперед визначимо, що є збитками в розумінні Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
— вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
— додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
— неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
— матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З метою отримання відшкодування збитків, їх необхідно зафіксувати шляхом формування доказів, якими можуть бути:
- докладний перелік та вартість пошкодженого (втраченого) товару чи іншого майна;
- фото-докази — зафіксовані затори, засоби блокування, винні особи, обставини завдання збитків тощо;
- протоколи та акти, складені правоохоронними органами за вашим зверненням;
- платіжні доручення, які підтверджують сплату додаткових витрат;
- докази неодержаного прибутку;
- покази свідків;
- якщо шкоди завдано здоров’ю, то це можуть бути докази звернення до медичного закладу, платіжні доручення про сплату медичних послуг та ліків, а також докази нанесення моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, у даному випадку є можливість подання цивільного позову до суду проти організаторів страйку (блокування), та/або до держави з метою одержання компенсації з відшкодування завданих збитків.
3. Підтвердження форс-мажорних обставин.
Згідно ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. До переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за вказаною нормою відносяться, зокрема, блокада, страйк, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже, підтвердженням форс-мажорних обставин, у даному випадку є відповідний сертифікат уповноваженого органу.
Торгово-промислова палата України повідомила, що у разі порушення строків виконання зобов’язання внаслідок відповідних обмежень (блокування проїзду вантажних транспортних засобів), така обставина може бути віднесена до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Що необхідно для отримання висновку про настання форс-мажорних обставин?
У першу чергу — це повідомити вашого контрагента про настання для вас таких обставин.
Для подальшого звернення до Торгово-промислової палати України з метою засвідчення настання форс-мажорних обставин, разом із заявою необхідно сформувати доказову базу, що може включати відповідні висновки, довідки уповноважених організацій (органів) країни, де для вас виникли такі обставини, наприклад висновок Польсько-української господарчої палати, а також інші докази-підтвердження перебування транспортного засобу та, за наявності, товару, на відповідному пункті пропуску (митні декларації, товаро-транспортні накладні, фото-матеріали, виписки з електронної черги перетину кордону, тощо).
У будь-якому разі, при зверненні до Торгово-промислової палати України сторона повинна довести, що порушення зобов’язання сталося внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та те, що такі обставини: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними та унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, саме по собі існування такої обставини як блокування кордону не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов’язань, та навпаки — форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення.
Іншим виходом з такої ситуації є підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. За таких умов, виявляється можливим зміна умов договору (зокрема — строку виконання зобов’язання), або його розірвання.
У розумінні ч. 1 ст. 652 ЦК України, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
З метою отримання висновку про істотну зміну обставин, необхідно звернутися до Торгово-промислової палати України, або до уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат. Так само, як із зверненням про форс-мажорні обставини, істотна зміна обставин має бути належним чином документально підтверджена та обґрунтована, а також повинна відповідати вимогам ч. 2 ст. 652 ЦК України.
4. Відносини з контрагентами.
Очевидно, що збалансовані та взаємовигідні відносини з контрагентами сприяють довгостроковому успіху вашого бізнесу. А тому, беручи до уваги контекст даної статті, виділив би такі ключові аспекти взаємовідносин з контрагентами:
— Якість комунікації: відкрита і зрозуміла комунікація між сторонами договору дозволяє вчасно виявляти проблеми та прикладати зусиль до їх вирішення.
— Вчасність: невідкладне повідомлення контрагента про виникнення форс-мажорних обставин чи щодо виникнення істотної зміни обставин договору безумовно підвищить шанси врегулювання спірного питання.
— Система врегулювання суперечок: наявна у контрагентів система вирішення спорів повинна бути побудована на основі переговорного процесу та має відповідати інтересам кожної сторони.
Владислав Горбенко, юрист АО «Uniminds».