Перехід на європейську систему звільнення від оподаткування ввізним митом

Підсумки імплементації Угоди про асоціацію із ЄС показують, що за 2018 рік Верховна Рада України ухвалила 10 законопроектів у другому читанні та 6 у першому із 57 законопроектів, прийняття яких передбачено Дорожньою картою законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2018-2019 роках.[1] Такі темпи прийняття законодавчих змін, які необхідні для реалізації Угоди про асоціацію, є досить повільними.

До порядку денного нинішньої десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, яка триватиме до кінця липня 2019 року, включено розгляд низки пріоритетних «євроінтеграційних» законопроектів. Один із них — Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). Назва цього документу свідчить про те, що він стосуватиметься приведення частини митних норм України у відповідність до європейських.

Ухвалення законопроекту сприятиме розвитку бізнесу і науково-освітньої галузі та покращить імідж України як держави, яка виконує взяті на себе зобов’язання, що є особливо важливим у відносинах між Україною та ЄС, у яких ми, на жаль, раніше не завжди виступали надійним партнером.

Чому прийняття законопроекту необхідне?

Оскільки Угода про асоціацію із ЄС, до підписання якої Україна довго та цілеспрямовано рухалася, включає у себе створення зони вільної торгівлі, приведення українських митних норм та правил у відповідність із європейськими є надзвичайно важливим, адже вільна торгівля із ЄС є ключовим інструментом економічної інтеграції нашої держави із європейськими партнерами.

Кабінет Міністрів України, який є ініціатором законопроекту, у супровідних документах вказує, що він наближає українське митне законодавство до європейського, як це визначено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах (стаття 84 Угоди про асоціацію), а також поступово наближає до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС (стаття 353 Угоди про асоціацію).

Конкретизація цих положень Угоди про асоціацію в Додатку XV «Наближення митного законодавства» та Додатку XXVIII до Глави 4 «Оподаткування» (Розділу V «Економічне і галузеве співробітництво») передбачає імплементацію до українського законодавства норм розділів І та ІІ Регламенту Ради (ЄС) № 1186/2009, який встановлює систему звільнення від сплати мит, та розділу ІІІ Директиви Ради № 2007/74/ЄС про звільнення від податку на додану вартість і акцизів на товари, ввезені з третіх країн.


Угода про асоціацію встановлює чіткий графік їх впровадження до законодавства України — не пізніше трьох років з дати набрання чинності[2], тобто не пізніше 1 вересня 2020 року.

Про які зміни йдеться?

У Європейському Союзі митні норми було встановлено і чітко зафіксовано задля підтримання функціонування єдиного ринку ЄС та його спільної економічної політики. Ці елементи діяльності Європейського Союзу є центральними і є основними чинниками стрімкого економічного розвитку країн, що входять до його складу.

Ключові положення Регламенту та Директиви, які впроваджуються до законодавства України даним законопроектом, можна аналітично звести до кількох ключових положень.

Перш за все, маємо приведення трактування особистої власності індивіда у відповідність із європейським розумінням.

По суті поняття особистої власності індивіда не сильно відрізнялися і без гармонізації, утім законопроектом визначено неповний перелік речей, які мають класифікуватися як особисті (і, відповідно, звільнені від мита) майже у будь-якому випадку.

Так, до них належать домашній текстиль, меблі та обладнання, переносні інструменти для прикладних чи загальноосвітніх наук чи мистецтв, домашні тварини, транспортні засоби особистого користування, будинки на колесах.

Тютюнові вироби та алкогольні напої даним проектом виключаються зі списку особистих. Утім, курцям та туристам, що вирішили перевезти через кордон закордонний алкоголь як сувенір, подарунок друзям, чи просто для себе, не варто хвилюватися цим положенням – у законопроекті присутня також і інша стаття, якою відповідно до директиви Ради Європейського Союзу 2007/74/ЄС встановлюється кількість цигарок та алкоголю, яка все ж не оподаткуватиметься: 200 сигарет, 50 сигар, 100 малих сигар або 250 грамів тютюну та 16 л пива, 4 л ігристого вина, 2 л алкогольних напоїв із вмістом спирту не вище за 22%, або 1 літр міцних алкогольних напоїв (у яких спирту більше за 22%).

Неоподатковувана кількість таких товарів після гармонізації насправді тільки зросте, що аж ніяк не зашкодить інтересам українців та іноземців, що в’їжджатимуть в Україну.

По-друге, пропонується також змінити правила стосовно митного оподаткування товарів, що пересилаються міжнародною поштою.

До переліку товарів, що оподатковуються незалежно від кількості додаються також парфуми та туалетна вода.

Однак 23 листопада 2018 року вже був прийнятий закон, в якому зокрема передбачено зміну правил щодо ввезення міжнародних посилок в Україну[3]. Так, підприємства поштового зв’язку та доставки визнаються податковими агентами, тобто, зобов’язані сплачувати податок на додану вартість від імені отримувача посилки, вартість якої перевищує 150 євро з 1 січня 2019 року. При цьому, з 1 липня 2019 року мінімальна вартість посилок, яка оподатковуватиметься ПДВ, зменшиться до 100 євро. Це прямо суперечить пропозиціям, викладеним у даному законопроекті.

По-третє, вводяться норми, які суттєво спрощуватимуть і стимулюватимуть переїзд підприємств з-за кордону до України.

Йдеться про норми, які позбавляють обкладання митом засоби виробництва та інше обладнання, за допомогою якого підприємства здійснюють свою діяльність за умови, що вони припинили свою діяльність за кордоном і переносять її на територію України з метою подальшої її здійснення тут.

Відтак створюється потенціал для швидшого розвитку української економіки зростання ВВП.

Без мита, відповідно до законодавчих змін, має ввозитись наукова апаратура, прилади та деталі до них, якщо вони призначені для некомерційних цілей; інша апаратура і прилади та їхні частини, якщо вони використовуватимуться для наукових досліджень; тварини, підготовлені для лабораторного використання; біологічні та хімічні речовини, аналогів яких в нашій країні немає, якщо вони ввозяться для використання у науково-дослідній чи освітній діяльності; терапевтичні речовини для інститутів і лабораторій.

Усе це може стати стимулом для розвитку галузі освіти та науки, яка тепер зможе отримувати усі вищезгадані об’єкти за нижчою ціною.

Утім, знизиться сумарна гранична вартість непідакцизних товарів, які у випадку завезення з-за кордону, підлягатимуть письмовому декларуванню: тепер вона становитиме 430 євро.

Гармонізація українського митного законодавства з європейським, що реалізується через ухвалення даного законопроекту, загалом несе із собою більше переваг, аніж недоліків, і є обов’язковою умовою для європейської інтеграції України. Тож сподіваємось, що ВРУ не лише включила розгляд даного законопроекту до порядку денного, але й і встигне його розглянути.

Публікацію спеціально для Євроінтеграційного порталу підготовлено експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, проекту Association4U та кафедри Жан Моне (д.пол.н. Гнатюк М.М., “Європейський дискусійний клуб”) НаУКМА

[1] Затверджена Дорожня карта законодавчого забезпечення виконання Угоди на 2018 – 2019 рр. (https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/karta-prioritetnikh-zakonoproektiv-u-sferi-evropeyskoi-integratsii.pdf) передбачає прийняття 57 законопроектів.

[2] Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинена у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи І, II, VII) 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, набрала чинності 01 вересня 2017 року. (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1713321-17)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-19

Джерело: МД Офис


Подписывайтесь на "Основы ВЭД" в Telegram или Viber