Словник термінів Державної прикордонної служби України

Словник термінів Державної прикордонної служби України

  • Відділення або група інспекторів прикордонної служби — є підрозділом, який безпосередньо виконує завдання з охорони державного кордону України на ділянці відділу прикордонної служби у визначений час, здійснює прикордонний контроль і пропуск через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, виявляє та припиняє правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби.
  • Кордон — лінія і уявна вертикальна поверхня, що проходить через цю лінію, визначає межі державної території — суходолу, вод, надр, повітряного простору—тобто межі розповсюдження державного суверенітету.
  • Виключна (морська) економічна зона (ВМЕЗ) — прилеглі до територіальних вод прибережної держави території моря і континентального шельфу, максимальною шириною до 200 морських миль від найближчої точки берегової лінії, в межах яких держава має виключні права на розвідку, добування і керівництво всіма природними ресурсами даного регіону, створення і використання штучних островів, безпечних для довкілля установок і споруд, а також проведення наукових досліджень і зобов’язана охороняти і підтримувати екологічний баланс і порядок у цій зоні
  • Демарка́ція кордо́нів (лат.demarcatio — розмежування) — проведення лінії державного кордону на місцевості з позначенням його спеціальними прикордонними знаками згідно з договорами про делімітацію кордонів і доданими до них картами та описами. Під час робіт по демаркації проводиться топографічна зйомка або аерофотозйомка місцевості, на підставі чого складається великомасштабна топографічна карта прикордонної смуги, встановлюються прикордонні знаки (стовпи, дротяні загороди тощо) і визначаються їх топографічні координати. Про всі дії по демаркації кордонів складаються спеціальні документи: протоколи з описом проходження лінії межі і прикордонних знаків (до протоколів додаються схеми і фотознімки цих знаків). Прикордонні знаки не підлягають довільному переміщенню, і сторони зобов’язані стежити за їх належним станом.Перевірка раніше демаркованого кордону і відновлення або заміна зруйнованих прикордонних знаків називається редемаркацією.
  • Деліміта́ція кордо́нів (лат. Delimitatio — встановлення меж) — визначення загального положення і напрямів державного кордону між суміжними державами шляхом переговорів. Ухвали про делімітацію звичайно є складовою частиною мирних договорів або спеціальних угод про встановлення або зміну державних кордонів. В ході делімітації договірні сторони складають — як правило, по карті, без проведення робіт на місцевості — опис проходження лінії кордону, який може бути самостійною статтею в самому договорі або в додатку до нього. Відповідно до певного в договорі положення лінії кордону вона наноситься на географічну карту, яка, як правило, є складовою частиною договору про делімітацію і в цій якості служить наочним свідоцтвом про положення. Матеріали делімітації служать підставою для подальшого етапу визначення положення кордонів — проведення їх на місцевості (демаркації).
  • Прикордонний знак — об’єкт, який визначає перебіг державного кордону безпосередньо на місцевості.

Він може бути представленим у вигляді:​

— кам’яних та бетонних стовпів та стовпців;

— монолітів та каменів;

— плит на скелях;

— при проходженні державного кордону по воді у вигляді буїв.

  • Контрольно-слідова смуга державного кордону — спеціальна смуга штучно обробленого ґрунту завширшки до 6 — 12 метрів, яка прокладається вздовж державного кордону в межах земель відведених Державній прикордонній службі для інженерно-технічних споруд та призначена для фіксування слідів порушників законодавства України.
  • Контраба́нда (італ. contrabando, від contra «проти» і bando «урядовий указ») — незаконне перевезення (та ін. переміщення) товарів або/та інших предметів через митний кордон (державний кордон); переміщувані товари і/або цінності також отримали назву котрабанди. Під незаконним переміщенням в данному разі розуміється таке переміщення, яке здійснюється без/або з порушенням встановлених процедур (зазвичай таємно), а також переміщення таких товаріві/або цінностей, переміщувати які заборонено або обмежено за законом.
  • Контро́льно-пропускни́й пункт (КПП) — бойовий підрозділ прикордонних військ, який виконує завдання з охорони державного кордону в пункті пропуску шляхом здійснення прикордонного контролю.
  • Контрольований прикордонний район — це ділянка місцевості, яка визначена у межах території району і міста, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється Державною прикордонною службою, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
  • Пункт базування — місце (смуга) на урізі води або гідротехнічна споруда, визначені органами місцевого самоврядування за погодженням з органами охорони державного кордону, у зоні відповідальності яких вони перебувають, для постійного і тимчасового тримання маломірних суден, інших плавзасобів. Пункти базування для суден рибного господарства, за якими класифікаційне товариство не здійснює нагляд, облаштовуються відповідно до норм, установлених центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
  • Режим державного кордону України — порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України — визначається цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України.
  • Відділення або група дільничних інспекторів прикордонної служби — є підрозділом, який безпосередньо виконує завдання з охорони державного кордону України, бере участь в роботі з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку і державного кордону, місцевим населенням, виявляє та припиняє правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби.

Джерело

Подписывайтесь на "Основы ВЭД" в Telegram или Viber



Оставьте комментарий