Наша держава має шукати способи мінімізації наслідків блокування кордону.
Польські фермери не змогли домовитися з урядом, тому блокування українсько-польського кордону буде продовжуватися на невизначений термін. За даними місцевих медіа, це може тривати до кількох тижнів або до початку травня. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, як це вдарить по бюджету України та які існують способи мінімізації наслідків, повідомляє meta.ua.
Звісно, це завдає збитків та незручностей українському бізнесу, а бюджету ті «вистави» з боку польського кордону обходяться щонайменше у 8 млрд. грн. на місяць тільки недонадходжень від митниці. Насправді ж йдеться про набагато більші збитки – адже це і падіння до катастрофічно низького рівня вантажообігу транспорту, задіяного на польському напрямі, затримки та удорожчання постачання товарів кінцевого вжитку до українських споживачів, а сировини, комплектуючих, матеріалів – до наших виробників, це у свою чергу спричиняє неможливість своєчасного виконання контрактів перед іноземними контрагентами, збої в організації виробництва і багато чого іншого.
Він наголосив, що наша держава має шукати способи мінімізації наслідків блокування кордону:
- розширення чорноморської логістики. Після відновлення морського зернового коридору ми відвантажили морем з портів Великої Одеси вже понад 30 млн. тонн вантажів, які попрямували до майже чотирьох десятків держав світу. Більше половини суден (51,2%), які прямують в та з Одеси ходять під прапорами Греції та Туреччини. Перемовини на найвищому рівні, які пройшли на цьому тижні з керівництвом обох держав, що серед іншого стосувались і питання транспортування української продукції, дають сподівання, що ці обсяги можуть бути збільшені;
- прискорення розвитку Дунайського кластеру. За останній місяць там перевалили понад 2 млн. тонн продукції, а якщо порівняти вантажообіг з 2021 роком – маємо зростання понад 600%. І головне – є перспективи його збільшення, адже, за оцінками Уряду, інвестиційний потенціал кластеру у частині розвитку інфраструктури – близько 1 млрд. доларів;
- завдання, пов’язане з попереднім – розвиток Українського дунайського пароплавства. Вже зараз УДП готове запропонувати флот дедвейтом 432,6 тис. тонн та 4,3 млн. тонн перевізної здатності на рік. Однак вже є плани щодо модернізації флоту компанії, будівництва великотоннажних SLG–барж з використанням старих ліхтерних суден, відкриття додаткових комерційних маршрутів (ми бачили у компанії непогані напрацювання ще у середині 2022 року, коли готувався перший драфт Плану відновлення України);
- оптимізація програми «Шляхи солідарності» від Європейського Союзу. Якщо польські друзі вважають транзит української продукції небажаним, непотрібним або шкідливим – треба разом з нашими європейськими партнерами переорієнтувати фінансування та виконання робіт на більш перспективні транспортні напрями, зокрема через Румунію та Молдову. Саме там у першу чергу відкривати нові та розширювати можливості існуючих пунктів пропуску, пропонувати нестандартні діджитальні рішення, які прискорюватимуть проходження кордону, будувати необхідну інфраструктуру (дороги, мости) тощо…