Друкувати гривні більше не можна треба шукати вихід НБУ



Друкувати гривні більше не можна треба шукати вихід НБУ
Друкувати гривні більше не можна треба шукати вихід НБУ

Голова Національного банку України Кирило Шевченко виступив проти продовження емісії гривні, яка, на його думку, збільшить інфляцію, ціни та підірве довіру до гривні та чинної влади. Про це він написав у колонці для Економічної правди.

«У порівнянні з іншими способами задоволення бюджетних потреб друк грошей характеризується високою оперативністю та можливістю короткочасно знизити тягар воєнних втрат для населення та бізнесу», — зазначив він.

«Проте монетизація — це не той підхід, який дасть змогу економіці довго залишатися стійкою. Для мінімізації негативних економічних та соціальних наслідків війни слід задіяти методи оптимізації державних фінансів», — закликає Шевченко.

У колонці він пропонує альтернативні шляхи наповнення бюджету.

Аргументи голови Нацбанку: доларизація, бідність, втрата довіри до гривні

За словами Шевченка, з початком повномасштабного вторгнення Росії обсяги податкових надходжень різко знизилися через руйнування підприємств чи окупацію певних регіонів, значні оборонні, гуманітарні та соціальні потреби, ініціативи зі зменшення оподаткування.

«Склалася ситуація, коли можливості наповнення державного бюджету з традиційних джерел є мінімальними, а потреби у фінансуванні зростають із кожним днем війни», — заявив Шевченко.

Раніше в уряді заявляли, що щомісячний дефіцит бюджету України складає 5 — 7 млрд доларів.

За словами Шевченка, монетизація дала країні необхідний час, але вона не може вирішити проблеми економіки та бюджету.


«Фактично уряд дедалі більше покладається на емісію грошей Національним банком, яка поступово перетворилася в основне джерело фінансування дефіциту бюджету», — пояснює голова НБУ.

Потреба в емісійному фінансуванні хронічно збільшується: 20 млрд грн у березні перетворилися на 50 млрд грн окремо у квітні та травні, а за червень здійснено монетизацію вже на 105 млрд грн.

Шевченко наголошує, що емісія не може забезпечити перерозподіл грошей на пріоритетні для воюючої країни завдання і провокує зростання бідності.

«Емісія НБУ не створює нових ресурсів у економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. Його де-факто сплачують власники й отримувачі гривневих доходів, які зменшуються в реальному вимірі (пенсіонери, отримувачі фіксованих зарплат). І це має безпосередній вплив на рівень бідності», — наголошує голова Нацбанку.

Він прогнозує, що висока інфляція може достатньо швидко знецінити доходи та заощадження широких верств українців. Короткострокові вигоди отримають лише власники реальних активів, валюти, інших цінностей та експортери товарів та послуг.

«Але в підсумку програють всі, бо економіка без надійної грошової одиниці не має шансів на зростання чи відновлення», — наголошує Шевченко.

Голова НБУ пояснює, що експортери теж в підсумку програють, бо зростатиме ціна закупівлі необхідних для їхніх виробництв компонентів, це чинитиме тиск на зарплати їхніх співробітників.

Шевченко розповідає, що «емісійна гривня» тисне на курс обміну валют, і щоб підтримати гривню доводиться продавати валюту з резервів.

«Нацбанк продає валюту з міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари», — зазначає Шевченко.

За його словами, внаслідок негативних очікувань зростає попит на іноземну валюту і вкладення заощаджень в імпортні товари, які часто не мають першочергової необхідності.

«Як наслідок, на кожному новому витку «друку грошей» лише підсилюється доларизація економіки та виведення заощаджень із фінансової системи», — пояснює голова Нацбанку.

За його словами, в підсумку відбудеться втрата довіри до гривні, чинної влади та Нацбанку, а через негативні очікування швидко зростатимуть ціни.

Висока ціна помилок

Шевченко нагадує, що у 1990-х та 2014-2015 роках велика емісія призвела до суттєвого падіння доходів громадян.

«Намагання України, зокрема в 1990-х роках, забезпечити фінансування державних видатків та потреб підприємств за рахунок емісії грошей мало катастрофічні наслідки як для економіки, так і для добробуту громадян. Аналогічні наслідки мала монетизація держборгу у 2014-2015 роках, коли інфляція прискорилася до майже 25% та 43,3% відповідно», — пише голова Нацбанку.

Він зазначає, що у світовій історії експерименти з монетизацією завершувалися доларизацією економіки, втратою національної валюти, а відповідно — монетарного суверенітету.

Водночас він закликає поглянути на приклад Хорватії, яка під час війни у 1990-х перейшла від політики емісії та зростання інфляції до швидкої фіскальної консолідації та скорочення фінансування центральним банком дефіциту бюджету.

«Спільні дії уряду та Нацбанку Хорватії сприяли досягненню макроекономічної стабільності, стрімкому уповільненню інфляції, стабілізації інфляційних очікувань, переходу до стійкого економічного зростання», — відзначає Шевченко.

Що робити Україні?

Голова Нацбанку каже, що якщо залишити чинну політику з емісією грошей для покриття бюджетного дефіциту, то «в певний час керованість економікою може бути втрачена, поглибиться соціальна несправедливість, обороноздатність країни, як і її монетарний суверенітет, буде підірвано».

За словами Шевченка, є інший варіант — керовано перерозподілити бюджет на пріоритетні потреби.

Це означатиме секвестр бюджету, скорочення некритичних видатків, збільшення доходів.

«Більший податковий тягар на бізнес та робітників — неоптимальний вибір. Бізнесу потрібно відновлюватися. Податки повинні бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту», — пропонує голова Нацбанку.

Він також закликав до підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня.

«Це посилить привабливість гривневих активів і дозволить збільшити залучення ринкового фінансування дефіциту бюджету і відповідно зменшить потребу в емісії Національним банком. Це також убезпечить заощадження та доходи громадян від інфляції, сприятиме зменшенню попиту на валюту…», — пояснив голова НБУ.

Джерело.




Оставьте комментарий