Экспорт

Заборона на експорт деревини заблокувала €1,2 млрд від ЄС торгпред України

Заборона на експорт необробленої деревини перешкоджає отриманню Україною другого і третього транша макрофінансової допомоги ЄС сумарним обсягом 1,2 млрд євро.

Про це заявила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України Наталія Микольська, повідомляє»Інтерфакс-Україна» з посиланням на прес-службу Мінекономрозвитку.

За її словами Україні необхідно якнайшвидше врегулювати питання торгівлі необробленою деревиною, адже заборона на експорт лісу-кругляка є перешкодою в отриманні чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.

«Усунення цього фактора в торговій сфері є необхідною умовою для продовження реалізації в Україні третьої програми макрофінансової допомоги ЄС, де 2-й і 3-й транші — це сумарно 1,2 млрд євро, а також для подальшої лібералізації торгівлі з ЄС», — повідомила Микольська під час розширеної наради щодо проблематики торгівлі необробленою деревиною.

Як повідомлялося, Кабмін пропонує Верховній Раді скасувати 10-річну заборону на експорт необробленої деревини та врегулювати цей ринок шляхом введення її продажу через аукціони.

У зв’язку з відставкою уряду Яценюка, цей законопроект не було ухвалено. 

Наразі відомо що для вирішення питання експорту з України лісу-кругляка буде розроблений новий законопроект, який має враховувати як інтереси Києва, так і інтереси Євросоюзу.

Про це наприкінц квітня повідомила віце-прем’єр з євроінтеграції в новому уряді Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

Мораторій було прийнято минулого року з метою захистити українських виробників, оскільки більшість сировини традиційно йшла на експорт.

Та від початку було зрозуміло, що така норма порушує як умови членства України в СОТ, так і положення Угоди про асоціацію з ЄС.

Як відомо,  22 травня 2015 року Україна та ЄС підписали Меморандум щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у 1,8 млрд євро, яка надходить трьома траншами. Перший транш отримано у 2015 році.

Джерело

Про які підводні камені треба знати експортеру органічної продукції на європейські ринки

Про що треба знати експортеру органічної продукції та які є перспективи для цього ринку.

Ми працюємо з європейськими ринками більше шости років. Раніше працювали через посередників, але зараз намагаємось налагодити контакти безпосередньо зі споживачами, постачаємо органічну продукцію, вільну від ГМО, у нас є тваринництво молочне та м’ясне та овочі з фруктами. Окрім того ми активно включені в роботу по збільшенню квот та разом з асоціаціями працюємо в тому напрямку. Доречі, чому у нас така дивна ситуація по квотам? Вони розроблялись ще декілька років тому, та коли ти сьогодні дивишся на них, то розумієш, що багато з них неможливо заповнити. У нас немає ягнятини, немає грибів, немає багато чого іншого. З іншого боку меду ми постачаємо набагато менше, ніж виробляємо. Те саме можна сказати про консервовані овочі, соки та зерно. Не можна сказати, що ми намагаємося виштовхати з полиць європейських виробників.

Що стосується органічної продукції, то багато чого Європа імпортує з Китаю. Тому перспективи для України є. Але не все так просто. Наприклад, цього року в ЄС вирішили посилити вимоги до імпорту органічної продукції з країн колишнього СНГ. Якщо минулого року достатньо було мати сертифікат, який ми отримували в міжнародних лабораторіях, то сьогодні ми проходимо подвійний контроль — спочатку отримуємо сертифікат в Україні, а потім ще повторно здаємо аналізи в ЄС. Це втрата часу та грошей та й просто дискомфорт для компанії. Ми намагалися вияснити у наших європейських партнерів, чи насправді від українських постачальників в ЄС отримували так багато неякісної продукції, але з’ясували, що й європейські виробники продукції не завжди виробляють справжню органіку. Мається на увазі в тому вигляді, як це пропонують нам.

Бо якщо ми подивимось на перелік аналізів, які вимагають від українських виробників органічної продукції, то побачимо значну частину таких, які європейські виробники не проходять. Це така своєрідна дискримінація — навіть якщо ми гарантуємо якість, нам не дають вільний доступ на ринок.

Що стосується цінової політики, то органіка є нішовим продуктом і ціна може дуже сильно коливатись. Наприклад, тонна органічної сої може коштувати 500 євро, а може дві тисячі. Якщо говорити про таку цікаву культуру як спельта, то ціна може доходити до 1700-1800 доларів за тонну, а може спускатись до 400. Тобто органічний ринок — це не той ринок, який може тобі гарантувати стабільну ціну, треба постійно стежити та моніторити.

Крім того, треба бути постійно готовим до будь-який перевірок, до постійного доведення, що ви справді виробляєте органічну продукцію. Але це того варто, бо дисциплінує компанію та гарантує те, що ринки будуть відкриті для вас не тільки завтра, але й в майбутньому.

Є європейські партнери, які готові купувати українську продукцію, в тому числі по форвардах. Якщо ще п’ять років на спеціалізованій виставці у Нюрберзі було 2-3 українські органічні компанії, то зараз близько 40. Також ми отримали запит на експорт органічних зернових культур в США, там є попит та дефіцит, а треба враховувати, що американський ринок органічних продуктів складає 40 млрд. доларів. Росте попит і на внутрішньому ринку — приблизно 20% в рік, менше, ніж в ЄС чи США, але все ж таки.

Тому ми бачимо великі перспективи у виробництві та експорті органічної продукції та постійно шукаємо партнерів на конференціях, круглих столах, скрізь, де говорять про органічну продукцію, ми є.

Джерело

Рада высказались за поддержку экспорта в Украине

Предусмотренное законопроектом №2142 экспортно-кредитное агентство будет обеспечивать страхование, обеспечение, удешевление кредитования экспортных операций и предоставление аналитически-консультативной помощи украинским предприятиям. Об этом шла речь на парламентском круглом столе «Экспортно-кредитное агентство – как действенный инструмент стимулирования украинского экспорта».

«Наша задача: максимально повысить позицию Украины в цепи создания добавленной стоимости – превратиться из сырьевого экспортера в производителя и экспортера готовой продукции, которая принесет стране богатство», – отметил председатель парламентского комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства Виктор Галасюк.

Парламентарий отметил, что деятельность агентства будет направлена исключительно на отрасли, обеспечивающие добавленную стоимость, как то: пищевая и легкая промышленность, фармацевтика, машиностроение всех видов, ИТ-услуги и тому подобное.

«Украина не имеет права медлить с созданием собственной системы поддержки экспорта – иначе она не сможет на равных конкурировать на мировом рынке. Создание экспортно-кредитного агентства – лишь один шаг в построении целой системы. Мы также должны правильно выстроить работу государственных банков, максимально использовать механизмы торговых представительств Украины, соответствующих отделов наших посольств за рубежом», – подчеркнул председатель финансового комитета Сергей Рыбалка.

Отмечая беспрецендентное падение экспорта, изменение глобальных рынков, мировой кризис сырьевой модели, экс-первый заместитель Минэкономразвития Анатолий Максюта отметил необходимость переориентации украинского экспорта на высокотехнологичную продукцию: «Без усилий государства этого не выйдет. Если хотим быстрого экономического роста – должны позаботиться об экспорте».

Кроме того, по его словам, ЕКА откроет возможности для создания т.н. «Корпорации развития» – целого ряда учреждений развития, которые помогут не только экспортерам, но и производителям.

Стоит отметить, что соответствующие учреждения по поддержке экспорта действуют почти во всех развитых и развивающихся странах. Наиболее известными из них являются Eximbank (США), NEXI (Япония), Euler Hermes (Германия), COFACE (Франция), Atradius (Нидерланды), SBCE (Бразилия), CESCE (Испания), SEK (Швеция) и др.

Источник

Министерство экономического развития и торговли в марте 2016 года распределило еще 300 тысяч тонн квот на экспорт металлолома

Министерство экономического развития и торговли Украины 24 марта 2016 года провело вторую за месяц Комиссию по распределению квот на экспорт лома черных металлов, по итогам заседания которой выдано разрешений на 300 тыс. т сырья, сообщил UAprom информированный источник. “Сегодня заседала вторая комиссия в МЭРТе, распределили квоты на вывоз 300 тыс. т”, — сказал он.

Других деталей он не сообщил.

Источник в одной из ломозаготовительных компаний не смог подтвердить факта проведения второй Комиссии. В то же время он отметил, что МЭРТ еще не начало выдачу карточек после первой Комиссии.

Напомним, что 16 марта 2016 года Комиссия МЭРТ рекомендовала утвердить 56 экспортных контрактов общим объемом 143,8 тыс. т. металлолома. В целом, каждая одобренная заявка предусматривает экспорт в диапазоне от 1,5 тыс. т до 5 тыс. т металлолома сроком действия до двух месяцев. Максимальные квоты по 10 тыс. т предлагаются двум компаниям — ООО “ТИС” и ЧП “Вторсырье-Юг”.

Как сообщалось ранее, 15 марта 2016 года суд приостановил действие приказа МЭРТ №337 от 1 марта 2016 года об утверждении баланса лома на 2016 год по иску “Металлургпром”.

При этом в судебных документах уточняется, что “Металлургпром” требует отмены приказа МЭРТ об утверждении баланса лома черных металлов на 2016 года в связи с тем, что соответствующий приказ принят с нарушением процедуры и не имеет государственной регистрации.

Источник

Кабинет министров Украины предлагает отменить запрет на экспорт леса и ввести его продажу через аукционы март 2016 года

Кабмин предлагает отменить запрет на экспорт леса и ввести его продажу через аукционы

Правительство также предлагает установить обязательность ведения электронного учета древесины, пишет ZN.UA,  всеми постоянными лесопользователями.

Кабинет министров предложил Верховной Раде отменить запрет на экспорт необработанной древесины и урегулировать этот рынок путем введения ее продажи через аукционы. Соответствующий правительственный законопроект №4286 зарегистрирован в Раде 22 марта.

В пояснительной записке к законопроекту указано, что принятый в прошлом году 10-летний мораторий на экспорт необработанной древесины противоречит обязательствам Украины в рамках Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС, а также условиям предоставления Украине международной макрофинансовой помощи.

Кабмин предлагает решить проблему запрета экспорта необработанной древесины комплексно, для чего межведомственная рабочая группа во главе с замминистра экономического развития и торговли Натальей Микольской разработала этот законопроект.

Вместе с отменой моратория на экспорт необработанной древесины в проекте закона правительство предлагает принять меры для борьбы с теневым оборотом древесины путем введения продажи на аукционах необработанных лесоматериалов предприятиями-постоянными лесопользователями.

При этом сначала древесина на аукционах будет предлагаться компаниям-резидентам Украины, а затем непроданные объемы – компаниям-нерезидентам.

При этом правительство также предлагает установить обязательность ведения электронного учета древесины всеми постоянными лесопользователями с целью проведения мониторинга рубок, урегулирования учета и контроля использования древесины, охраны леса и введения европейских стандартов.

Как сообщалось, весной 2015 года Верховная Рада приняла закон, которым на 10 лет запретила экспорт леса-«кругляка» (лесоматериалов и пиломатериалов в необработанном виде), при этом запрет на экспорт лесоматериалов древесных пород (кроме сосны) вводится с 1 ноября 2015 года, а древесных пород сосны – с 1 января 2017 года.

Закон был принят Радой 9 апреля, но президент Петр Порошенко подписал закон лишь спустя три месяца, 8 июля

Как писало ZN.UA в статье «Дрова заказывали?», ныне в лесах Карпат и Полесья происходит самовольная, беспрерывная, незаконная вырубка лесов, наносящая значительные экономические убытки нашему государству, параллельно подрывая экологическую безопасность, что приводит к непредсказуемым последствиям.

Немалую долю законно и незаконно вырубленного леса продают на Запад, то есть на экспорт. Дальнейшим вырубкам украинских лесов способствуют высокие цены, а также спрос на древесину. Они наносят огромный ущерб прежде всего дубовым лесам. Одновременно вырубают все больше хвойных деревьев (сосен и ели) в Карпатах.

При этом лес, который вырубывают, почти не поступает на предприятия для его дальнейшей обработки, а целиком и полностью экспортируется как необработанная древесина. Вследствие таких действий в стране уничтожены и остановлены сотни перерабатывающих предприятий, ликвидированы тысячи рабочих мест, наше государство недополучает значительные суммы прибыли и превращается в сырьевую базу для других стран.

Зато западные соседи Украины — Польша, Словакия и Румыния — прекратили промышленную вырубку леса в Татрах и Карпатах. Более того, Венгрия, Румыния, Австрия и Словакия осуществляют государственную поддержку приобретения украинской древесины путем предоставления дотаций фирмам, поставляющим необработанную древесину в их страны.