Кабмін поділив ДФС на дві служби Це добре чи погано?
Олена Макеєва
глава ради директорів аудиторської фірми Аксьонова та партнери, радник міністра фінансів України
Вже наступного року Державна фіскальна служба України реорганізується шляхом поділу
Це означатиме, що будуть створені два нових суб’єкти – Державна податкова служба та Державна митна служби, після чого ДФС припинить своє існування. Майже три роки йшли баталії щодо доцільності об’єднання чи роз’єднання цих двох стратегічно важливих напрямків адмініструванні податків. Втратили час і зараз, коли рішення про поділ прийняте, ми сподіваємося на рішучі інституційні реформи у царині податків та митних зборів.
Я переконана – форма абсолютно не важлива. По-перше, є різні успішні приклади в різних країнах світу. А значить можна апелювати до будь-якої успішної країни і кожен експерт буде правий. По-друге, за всю історію незалежності України ми вже чимало експериментували: ДФС України, ДПС України, Міністерство доходів і зборів. І що? Форма змінювалася, проте імідж з кожним роком псувався.
Хоча є приклад сусідньої Польщі для тих, хто хоче подискутувати. Саме в Польщі в минулому році відбулося об’єднання податкової адміністрації, фіскального контролю та митної служби у нову Національну адміністрацію доходів (National Revenue Administration). Аргументи прості – такі зміни дозволяють краще використовувати людські, фінансові та організаційні ресурси.
Звичайно, цій реформі передували протести митників в країні, мовляв основним завданням митної служби є не збір податків, а контроль за безпекою, адже митники працюють як «сторожові особи», що забезпечують зовнішні кордони для захисту здоров’я та безпеки громадян.
Як бачимо, аргументи “за” та “проти” в Україні та Польщі однакові й, безперечно, достойні уваги. Разом з цим я особисто не бачу сенсу вести дискусії навколо форми.
Що мене турбує найбільше?
По-перше, діяльність нових структур, як і зараз, спрямовується та координуються КМУ через міністра фінансів. На моє переконання, діяльність має координуватися Міністерством фінансів за лінійним типом організаційної структури управління, а не однією особою, навіть якщо це такий професійний міністр, як Оксана Маркарова. Свого часу, я, як заступник міністра фінансів, яка відповідала за доходи та податки, не мала безпосереднього впливу на ДФС, а виключно міністр могла давати завдання ДФС. І таке управління було також неефективним, адже ми могли місяцями чекати від ДФС відповіді на наші письмові запити. Були випадки, коли відповіді на одне й те саме питання були дуже різні, тому інформацію від ДФС не можна було визнавати достовірною.
Форма змінювалася, проте імідж з кожним роком псувався
По-друге, підпорядкування КМУ через міністра фінансів не означатиме, що всі бази даних обох нових структур зберігатимуться саме на серверах Міністерства фінансів. Як каже мій гарний знайомий, найбагатша людина – це утримувач серверу (фактично – баз даних). Тому бази мають зберігатися на сервері Мінфіна, доступ має забезпечуватися під персональним кодом і з обмеженим доступом для кожного співробітника. Окрім того, робота податківців та митників має 24/7 знаходитися під пильним моніторингом міністерства.
Дозволю собі дати ще декілька порад, без чого будь-які зміни будуть неефективними.
По-перше, трудові договори зі всіма співробітниками обох структур мають бути строковими, на один рік та з чіткими KPIs. За загальним правилом, відповідно до КЗпП, трудовий договір укладається на невизначений строк (безстроковий трудовий договір). Строковий трудовий договір укладається лише в окремих випадках. Тому треба вносити зміни до КЗпП. Тут юристи мають висловитися.
По-друге, абсолютно всі співробітники перед переходом до нового органу (податкового чи митного), мають пройти незалежне тестування та перевірку доходів (статків) за непрямими методами контролю, до кожного родича. До речі, треба спочатку вписати непрямі методи контролю в податковий кодекс. Чому? Паршива вівця все стадо псує.
По-третє, керівниками обох структур мають бути високо професійні менеджери з кришталевою репутацією, які ніколи не працювати в ДПА, ДФС, Міндоходів та без будь-яких політичних квот. Рівень оплати праці має відповідати щонайменше рівню гонорарів партнерів компаній Великої четвірки (BIG4). І це стосується не лише керівництва, а і всіх співробітників. Лише так виховується нульова толерантність до корупції.
По-четверте, необхідно зменшити щонайменше в два рази штат податківців та митників шляхом максимальної автоматизації бізнес-процесів.
І останнє, у всіх робочих приміщеннях слід встановити камери. Раптом хтось з депутатів захоче заїхати на каву, щоб десять разів подумав (подумала), може кава смачніше в ресторані. Нема чого їм там робити. Це стосується і членів громадських рад (чесно кажучи, їх взагалі треба скасувати).
Звісно, для цього всього треба виділити чималі гроші з бюджету. А як ви думали проводити реформи?